Філософія. Культурологія. Літературознавство

   Схиигумения Киевского Покровского женского монастыря София (Гринёва) оставила потомкам памятник культурной жизни Киева начала XX в. – свой поэтический альбом-дневник. Альбом публикуется по единственной дошедшей до нас рукописи. В предисловии дана краткая биография схиигумении Софии и подробный филологический и культурологический анализ поэтического альбома.

   Для широкого круга читателей.

   На форзаце использованы копии страниц поэтического альбома схиигумении Софии (Гринёвой), на обложке полностью воспроизведен внешний вид оригинального альбома.

   Книга вміщує цикл богослужінь, які святитель Петро Могила рекомендує для відправи у час війни: молебень за військо і за народ та молебень в час нашестя чужинців, чин освячення бойових кораблів, знамен та зброї. З прагматичних міркувань додано також чин молебню за болящего, чин, як швидко причастити хворого, що під загрозою смерті перебуває, та служба до преподобних отців печерських, як особливо шанованих на Україні святих. Видання розраховане на практичне використання, а також і для наукового пізнання духовної спадщини Української Православної Церкви.

   Для істориків, богословів, священнослужителів та широкого кола читачів.

   Книгу присвячено вивченню історії православних колегіумів України – Чернігівського, Харківського та Переяславського. В монографії на широкій документальній базі висвітлена специфіка православного колегіуму як типу навчального закладу. В результаті дослідження визначені етапи еволюції освітньої моделі, організаційні основи та змістовне наповнення навчально-виховного процесу, проаналізовано колективний портрет учнів та викладачів, відносини колегіумів із місцевим суспільством, показано прояви культурної амальгами західноєвропейської та східнослов’янської традицій.

   Видання розраховано на тих, хто цікавиться історією освіти на українських землях у ранньомодерну добу.

   У монографії Борисенко К.Г. досліджується явище prosimetrum (поєд нання поезії та прози) в українській літературі XVII – XVIII ст. на матеріалі «учительних» книжок («Діоптра Віталія Дубенського, «Алфавіт духовний» Ісаї Копинського, «Руно орошенное» Дмитра Туптала, «Театрон» Івана Максимовича), полемічних трактатів («Nowa miara...» Лазаря Барановича, «Месія правдивий» Іоаникія Галятовського, «Знаменія пришествія антихристова» і «Камінь віри» Стефана Яворського) та панегіриків («Bogaty wirydarz» Івана Орновського, «Redirivus phoenix. Lazarus Baranovich» Лаврентія Крщоновича, «Pelnia niewbywaiącey chwały...» та «Echo giosu...» Стефана Яворського, «Августейшей непобѣдимой імператрицѣ єя священнѣйшему величеству Єлизаветѣ Петровнѣ" Мануйла Козачинського).

   Для науковців, студентів-філологів та всіх, хто цікавиться історією української літератури.

Книга є однією з перших спроб долучення української історіографії до перспективного напряму світової гуманітаристики – історії емоцій. У ній на широкій джерельній базі вперше комплексно досліджено найважливіший аспект візії емоційного світу печерської спільноти в контексті східнохристиянської та східноєвропейської традицій; детально розкрито сприйняття сліз і печалі християнським соціумом українського Середньовіччя. Набули подальшого розвитку наукові знання про Києво-Печерський патерик як цінне джерело до реконструкції ідеальної сфери емоцій руської доби, параметри зв’язку першої пам’ятки руської патерикографії з перекладними текстами, уявлення про значимість сліз для середньовічного соціуму.

   Збірник містить статті з поетики художніх творів церковної тематики: від відомих давньоруських агіографічних та епідейктичних текстів до малодосліджених та не введених у науковий обіг творів церковної літератури XX ст. Автор пропонує досвід герменевтичного аналізу творів та ставить собі за мету дослідження картини світу у різних епохах через вивчення поетики церковної художньої літератури.

   Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться літературознавством та історією вітчизняної літератури.

   Издание представляет собой публикацию первой книги святителя Димитрия Туптало, митрополита Ростовского и Ярославского, «Чуда пресвятой и преблагословенной Девы Марии», вышедшей в 1677 г. в Новгород-Северской типографии при Лазаре Барановиче. Книга описывает чудеса, происходящие от образа Ильинско-Черниговской Божьей Матери, написанного в 1658 г. иконописцем Григорием Константиновичем Дубенским, в монашестве Геннадием, каждое чудо дополняется авторскими нравоучениями. В книжной традиции большей популярностью и славой пользовалась не книга «Чуда пресвятой и преблагословенной Девы Марии», а созданное на ее основе «Руно орошенное», вышедшее первым изданием в 1683 г. и переизданное еще шесть раз. Книга «Чуда пресвятой и преблагословенной Девы Марии» стала в результате библиографической редкостью – сохранилась в Библиотеке академии наук (СанктПетербург) и Музее книги Российской государственной библиотеки (Москва). Издание ставит своей целью восполнить этот пробел. Публикация имеет предисловие, где рассмотрены источниковедческие вопросы, структура и художественное своеобразие памятника, а также Приложение – описание чудес от иконы Черниговской Ильинской Божьей Матери из книги Иоанна Максимовича «Богородица Дево» (1707).

   Для специалистов, преподователей, аспирантов, студентов и всех, кто интересуется медиевистикой и историей средневековой литературы.

   Монографію присвячено дослідженню філософської складової проповідей Антонія Радивиловського в контексті української духовної культури XVII століття. Використовуючи культурологічний підхід, автор здійснює цілісний та широкомасштабний аналіз «позаакадемічного» рівня філософської культури українського бароко, що лишила слід у релігійних проповідях та трактатах мислителя. Розглянуто зміст філософських поглядів, вміщених в текстах Антонія Радивиловського, у контексті морально-етичного вчення українських та польських церковних мислителів XVII століття.

   Для широкого кола фахівців у галузі теорії та історії культури, історії вітчизняної філософії та літератури, теоретиків та практиків культури, викладачів та студентів культурно-мистецьких та гуманітарних вищих навчальних закладів.

   В монографії вперше розглядається антропологічна спадщина І. Галятовського, викладена в комплексі проаналізованих авторами богословських та проповідницьких творів видатного представника Чернігівського філософсько-літературного кола другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Стрижневою проблемою християнської антропологічної спадщини І. Галятовського постає вчення про православну людину як шукача правди та про ідеал правдивого життя за законами християнської моралі задля служіння «православному народові й Батьківщині».

   Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, богословів, всіх, хто цікавиться проблемами православної антропології і діяльністю Чернігівського філософсько-літературного кола другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

   Книга посвящена афонскому старцу и православному писателю-полемисту Иоанну Вишенскому (1550-е  — 1620-е гг.)  — одному из  выдающихся отечественных подвижников, сыгравших важную роль в противостоянии польско-католической экспансии и возрождении православия в Украине в XVII веке. В работе впервые на основе малоизвестных архивных документов предпринята попытка воссоздания подробного жизнеописания святогорского старца. Также анализируется его духовно-литературное наследие. В отличие от большинства светских исследователей, автор пытается взглянуть на Иоанна Вишенского и его произведения через призму афонской исихастско-святоотеческой традиции, в рамках которой мыслил, писал и жил подвижник.

   Книга снабжена обширным ссылочным аппаратом и  будет интересна как  специалистам, так и всем интересующимся церковной историей, литературой и богословием.

   В книге представлены исследования выдающегося памятника древнерусской литературы «Слово о полку Игореве». В неё вошли переработанная и дополненная книга писателя Юрия Сбитнева «Тайны родного Слова. Моё прикосновение...», историко-лингвистическое исследование Ольги Гринёвой, авторские Реконструкция и Переложение «Слова», факсимиле издания 1800 года, древо упоминаемых в произведении князей и карта похода Игоря (по Ю. Сбитневу).

   У книзі доктора філософських наук, професора В.А. Личковаха представлений традиційний український Sacrum як сфера святостей нашого народу. Сакральний простір української культури розкривається в її релігійних, мистецьких, людських вимірах. Ейдоси (ідеї) сакрального дістають втілення у філософії, мистецтві, семіо-тиці культури, у феномені етнонаціонального святовідношення. Під Покровом Богородиці в Україні знаходяться свята і святощі, святі й духовні подвижники, сучасні мисленники і культурники.

   Книга написана як монографічна збірка статей та акровіршів і призначена для всіх шанувальників української духовної культури. 

   На основі ґрунтовного вивчення та використання широкого кола архівних і наукових джерел з історії філософії, автором розкрито глибинний зв’язок філософських систем Г. Сковороди та Б. Паскаля. Проведено порівняльний аналіз основних положень їх вчення, особливу увагу приділено питанням філософської антропології, теорії пізнання та християнської етики.

   Для студентів, аспірантів та викладачів гуманітарних вузів, всіх, хто цікавиться проблемами філософії, літературознавства та культури.